Від дешевої сировини до конкурентного продукту: Асоціація «Ягідництво України» на Carpathian 8 Summit

 Президентка Асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна взяла участь у панельній дискусії «Carpathian Added Value: From Local Producers to Processing and the EU Single Market», що відбулася 19 вересня в межах Carpathian 8 Summit у Буковелі.

До дискусії долучилися заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква, Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, керівниця відділу закупівель Danone Ukraine Наталія Рябова, українська фермерка-ветеранка, а також Павло Ладецький, National Technical Advisor та GQSP National Coordinator UNIDO, який приєднався онлайн. Модерувала панель Ганна Антонюк, керівниця офісу FAO у Львові.
У центрі дискусії були питання створення доданої вартості в Карпатському регіоні, розвитку конкурентних аграрних ланцюгів та інтеграції українських виробників у єдиний ринок ЄС.

Додана вартість – це не кількість операцій

Говорячи про перспективи ягідного сектору, Ірина Кухтіна наголосила: сам факт того, що продукт виростили, охолодили, заморозили, переробили чи запакували в Україні, ще не означає, що країна створила високу додану вартість.

Ключовий показник – скільки прибутку в результаті залишається в українських учасників ланцюга: фермерів, переробників, логістичних, сервісних та інших компаній.
Тому завдання полягає не в тому, щоб будь-якою ціною збільшувати кількість операцій усередині ланцюга, а в тому, щоб зробити його учасників сильнішими, конкурентоспроможнішими та здатними отримувати більшу частку вартості кінцевого продукту.

Малі виробники: агрегація потрібна не лише заради обсягів
Одна з особливостей ягідного сектору Карпат – велика кількість невеликих господарств. Це створює не лише питання формування достатніх товарних партій, а й значно складніше завдання — як забезпечити однакові технологічні підходи, контроль використання засобів захисту рослин, простежуваність та стабільну якість продукції у великої кількості виробників.

Саме тому агрегація має бути не просто механізмом консолідації обсягів, а інструментом управління якістю та виробництвом. Для цього потрібні навчання й агрономічний супровід, системи контролю якості, групова сертифікація, простежуваність, холодний ланцюг та професійний доступ до ринку.

При цьому ставка лише на класичні кооперативи навряд чи вирішить проблему. Юридичного об’єднання виробників недостатньо – потрібен професійний оператор ланцюга та компетенції, які дозволяють реально управляти якістю, технологією і збутом.

Учасники ланцюга мають розвивати один одного
Окремий акцент дискусії стосувався взаємної відповідальності учасників ланцюга. Великі покупці зацікавлені у розвитку своїх постачальників і переробників, а переробники та агрегатори – у розвитку фермерів, з якими вони працюють.

Стабільної якості неможливо досягти лише контролем готового продукту: вона формується ще на рівні виробництва.
Для сектору з великою кількістю дрібних господарств це особливо важливо. Вимоги до якості, безпечності та технології мають передаватися по всьому ланцюгу разом зі знаннями та інструментами, які дозволяють виробнику цих вимог дотримуватися.

Інвестувати не лише у «залізо», а й у знання
На думку Ірини Кухтіної, інвестиції в розвиток Карпатського агросектору не повинні обмежуватися холодильниками, переробними потужностями чи логістикою. Не менш важливо інвестувати у «м’яку» інфраструктуру сектору – знання, дорадництво, контроль якості, агрегацію, сертифікацію та ринкові зв’язки.

Окремою проблемою залишається сталість дорадчих послуг. Сьогодні значна частина активності дорадчих структур залежить від донорських проєктів: є проєктне фінансування – зростає пропозиція послуг, завершується проєкт – система слабшає. Тому необхідно стимулювати конкурентне середовище для професійних дорадчих служб і формувати ринок, на якому вони розвивають компетенції, конкурують за клієнта та можуть працювати незалежно від окремих циклів проєктного фінансування.

Де Карпати можуть створювати більше вартості

Карпатський регіон має кілька різних напрямів розвитку, і для них не може існувати єдиного рішення.

Закарпаття має перевагу ранньої ягоди та потенціал для розвитку поставок свіжої продукції на європейський ринок. Водночас fresh market вимагає значно вищого рівня управління виробництвом: контролю застосування ЗЗР і залишків пестицидів, простежуваності, стабільної якості, сертифікації, охолодження та логістики. Однією з перспективних моделей може стати контрактне вирощування, зокрема клубних сортів, коли ще до посадки визначені покупець, сорт, технологія та вимоги до продукту.

Для дикоросів логіка інша. Їх комерційне використання має розвиватися разом зі збереженням природних насаджень, сталим збором та простежуваністю. Нарощування обсягів не повинно відбуватися за рахунок виснаження природного ресурсу.

Від miltech до agritech: можливість стати технологічними лідерами
Ще одна можливість для України пов’язана зі стрімким розвитком технологічних компетенцій. Рішення, які сьогодні швидко розвиваються у miltech – дрони, наземні автономні системи, моніторинг та автоматизація, – мають потенціал адаптації до сільського господарства, у тому числі до ягідництва, польових робіт та закритого ґрунту.
Це створює для України шанс у певних напрямах не лише наздоганяти інші країни, а формувати власні технологічні рішення та ставати одним із лідерів їх застосування в агросекторі.

Податкові питання також потребують роботи
Під час панельної дискусії Міністерство аграрної політики та продовольства України заявило про готовність опрацювати питання податкового навантаження на агровиробників, у тому числі питання ПДВ.

Якою має бути Україна через три роки

На завершення панелі учасникам запропонували назвати одну зміну, яка через три роки могла б свідчити про успішний розвиток конкурентних аграрних ланцюгів.

«Я хочу бачити Україну не як постачальника дешевої сировини, а як постачальника продукції стабільної, достойної якості – конкурентного товару, що відповідає вимогам європейського ринку», – підсумувала Ірина Кухтіна.

___
У разі використання, цитування або поширення інформації, опублікованої Асоціацією «Ягідництво України», обов'язковим є активне посилання на першоджерело.